 |
Учебные программы
Міністерство освіти і науки України Міністерство освіти і науки АРК
РВНЗ „Кримський гуманітарний університет” Кафедра образотворчого мистецтва
1 Робоча програма
Дисципліни „Історія мистецтв” Для спеціальності 6.010103 «Дизайн» для студентів 2-3 курсів (денна форма навчання)
Виписка з робочого навчального плану підготовки бакалавра (2006 – 2007 н.р.)
Робоча програма складена на підставі навчальної програми асистентом кафедри Онопрієнко Л.П.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри образотворчого мистецтва
Пояснювальна записка
Мета і завдання навчальної дисципліни: домагатися фундаментальності знань учнів. Цій цілі підпорядковано прагнення авторів-складачів показати зв’язок мистецтва з етногенезом, державним будівництвом соціально-політичною ситуацією, конкретними історичними подіями і, звичайно, з сучасною культурою. Все це важливо й тому, що предмет навчальної дисципліни не передбачають вивчення загальної історії, літератури і різного роду допоміжних наукових дисциплін. Зміст дисципліни розкривають 2 блоки: теоретичний та семінарські заняття. Основний зміст лекції з курсу “Історія мистецтв” повинен заключатися у розкритті ролі методології в освітленні процесу розвитку мистецтва, аналізу його основних напрямків і течій. Для закріплення теоретичної підготовки студентів збільшено кількість годин на курс “Вступ у мистецтвознавство”. У ході викладу матеріалу робиться натиск на комплексний характер сучасних досліджень; увага загострюється на спірних ще не рішених питаннях мистецтвознавства. Найбільш складні проблеми виносяться на обговорення в ході семінарських занять, де вони розглядаються при активній участі студентів. Теоретичний блок: історія мистецтва як одна з головних складових гуманітарної підготовки, формування свідомості та інтелекту фахівців. Відаючи належне важливості лекційного курсу в художній освіті, не треба забувати про головну форму засвоєння студентами матеріалу – самостійній роботі над літературою. Тому програма доповнюється досить розгорнутим списком рекомендованої літератури, в якому пріоритет віддається монографічним виданням останніх років.
Тематичний план
Содержание учебной дисциплины.
Зміст програмиРозділ І.Тема 1. Мистецтво первісного суспільства Виникнення пластичних мистецтв. Мистецтво й первісна магія. Мистецтво у період верхнього палеоліту. Наскальний живопис періоду “Мадлен”. Мистецтво епохи мезоліту. Мистецтво у епоху мідного віку. Наскальні зображення неолітичних мисливців, неолітичні петрогліфи (пам’ятники Сахари, Африки, Біломор’я). Зародження розповідної композиції. Мистецтво рабовласницького ладу.
Розділ ІІ Тема 1. Мистецтво Стародавнього Єгипту. Виникнення староєгипетського мистецтва. Провідна роль архітектури. Основні типи архітектурних пам’ятників Стародавнього Єгипту. Формування специфічних рис у архітектурі та образотворчому мистецтві. Складання канонічних систем у скульптурі та живопису. Релігія і портрет. Натуралізм зображення. Нові типи храмового будівництва у період Середнього та Нового царства. Значення реформ Аменхотепа IV для розвитку мистецтва. Своєрідність мистецтва періоду Амонра. Принципи синтезу мистецтв у Срародавньому Єгипті. Формування побутового жанру в мистецтві. Риси занепаду Єгипетського мистецтво у Пізній період.
Тема 2. Мистецтво античної ГреціїОсновні етапи розвитку античного мистецтва. Роль міфології у розвитку грецького мистецтва. Егейська художня культура та її зв’язок з традиціями культури Єгипту. Архітектура, культура Криту. Особливості Мікенського періоду. Геометричний стиль; “Червонофігурний”, “Чорнафігурний” стиль у прикладному мистецтві. Грецька архітектура. Поняття ордена. Основні типи капітелій. Класичний період. Архітектура і скульптура “строгого стилю” і “ранньої класики”. Скульптура періоду високої класики. Формування еталона красоти високої класики. Прийом “хіазму” як засіб гармонічного спокою та руху в культурі. Акрополь у Афінах. Зв’язок композиції ансамблю з особливостями ритуалу Великих Пакафіней. синтез і його коло. Франтон, фриз, карниз Парфенона. Античне надгріб’я. Червонофігурний і білофігурний вазопис періоду високої класики. Мистецтво пізньої класики. Великі майстри грецької скульптури. Втрата громадських ідеалів попереднього періоду. Епоха еллінізму – новий етап у розвитку грецької культури. Градобудівництво. Александрія – один із художніх центрів світу. Монументальна скульптура. Еліністичний портрет.
Тема 3. Мистецтво Стародавнього Риму. Мистецтво Римської республіки. Провідна роль громадянської, утилітарної архітектури (мости, акведуки, громадські будови). Специфіка архітектури культових будов. Відміна римських будов від грецьких. Розвиток нової будівельної техніки. Винахід бетону. Використання арочних, склепистих, купольних конструкцій. Розвиток ордерної системи. Основні типи римського житла: вілла, міський будинок, інсула.
Тема 4. Римський форум. Розквіт скульптурного портрета. Монументальний живопис. Чотири помпеянських стилі. Мистецтво римської імперії. Рішення задач архітектурного ансамблю Рима як міста-держави. Рішення теми тріумфу у римській архітектурі (форуми, тріумфальні арки). Скульптурний рельєф. Проблеми схожості у римському портреті та тенденції до ідеальної абстракції. Римська мозаїка. Фаюмський портрет і його еволюція.
Розділ IІІ Тема 1. Мистецтво середніх віків. Мистецтво Візантії. Історичні особливості розвитку феодалізму у Східнічі Римській імперії. Зв’язок візантійської художньої культури з античними традиціями. Торжество християнської ідеології. Роль християнської ідеології у становленні й розвитку художньої мови, основних видів, форм візантійського мистецтва. Мистецтво Східної Римської імперії в V-VII ст. Східні провінції – Сирія, Палестина, Єгипет. Культова архітектура V-VII ст., формування основних типів споруд (базиліка, центричний і хрестово-купольний храми). Роль Константинополя у культурному житті Візантії. Базилікальні та центричні будови Равенни V-VII ст. Монументально-декоративний живопис. Раньовізантійський іконопис V-VII ст. (ікони у техніці енкацєтики). Книжкова мініатюра. Декоративно-прикладне мистецтво V-VII ст. Розробка системи канонічних правил.
Тема 2. Візантійська культура IX-XII ст. (“македонський”, “комніновський” періоди). Хрестово-купольний храм IX-XII ст. Складні декоративні системи розпису хрестово-купольного храму. Книжкова мініатюра. Захват і розграбування Константинополя хрестоносцями у 1204 р. Падіння Візантійської імперії. Відродження влади династії Палеологів. Піднесення культури (13-15 ст.). Архітектура. Монументальний живопис (13-15 ст.) Іконопис (13-15 ст.) Книжкова мініатюра. Рух ісихазму та його вплив на художню мову візантійського мистецтва (14-15 ст.) Розвиток мистецтва у країнах Балтійського півострова. Живописна школа Містри (14-15 ст.) Вклад візантійської художньої культури у розвиток мистецтва Стародавньої Русі.
Розділ ІVТема 1. Мистецтво країн Західної та Центральної Європи (V-XIV ст.). Мистецтво “варварських” держав і імперія франків у V-X ст. Європа у епоху “великого переселення народів” (IV-V ст.). Занепад Західної Римської імперії та утворення “варварських” держав. Прийняття християнства та його роль у оформленні основних форм архітектури і образотворчого мистецтва західноєвропейского середньовіков’я. Орнаментально-декоративні форми “філігранного” і “поліхромного” стилів (IV-VI ст.). Поширення “звіриного” стилю (VI-VIII ст.). Ранньосередньовікове мистецтво франків (V-VIII ст.). Імперія Карла Великого. Монументальний живопис каролінгського періоду. Занепад імперії Карла Великого. Утворення феодальних держав на території Франції, Німеччини, Італії.
Розділ VТема 1. Романська держава (ХI-ХII ст.). Формування середньовікових міст. Розвиток манастиризму. Вплив монастирів на економічне та культурне життя країн Західної Європи. Провідна роль архітектури як формоутворюючого виду мистецтва. Стилістичні особливості романської архітектури. Оборонні споруди та їх зв’язок з культурною архітектурою. Художня образна система скульптурного оздоблення романських соборів. Боротьба статики і динаміки у романській пластиці, її експресивний схвильований характер. Фольклорні елементи романської пластики. Мистецтво Італії. Інкрустаційний стиль. Архітектура та скульптура Італії Х-ХII ст.
Розділ VI Тема 1. Готичне мистецтво XII-XIV ст. Франція – батьківщина готики. Архітектура готики. Синтез архітектури та скульптури у створенні художнього образа готичного собору. Сполучення раціоналістичних тенденцій і спіритуалізму, реалістичної конкретності у зображенні явищ дійсності та релігійної умовності. Готичне мистецтво Франції 12-14 ст. Міські собори. Алегорія та символ у образі й структурі готичного мистецтва. Своєрідність німецької готичної пластики. Монументальний живопис. Вітражі. Готика Англії (XIII-XV ст.). Архітектура та образотворче мистецтво пізньої готики (XI V-XV ст.). “Пломеніюча” готика.
Розділ VII Тема 1. Мистецтво Відродження. Мистецтво Італії (XIII-XIV ст.). Загальні закономірності та національні особливості Відродження. Становлення нового світогляду, основного на інтересі реальної дійсності. Розвиток локальних художніх шкіл: флорентійської, пізанської, сієнської, болонської, падуанської та ін. Флоренція – центр італійської культури. Проторенесанс і готика у мистецтві Флоренції (XIII-XIV ст.). Італійська скульптура. Художня своєрідність сієнської школи треченто.
Тема 2. Раннє Відродження в Італії. Розквіт італійських міст-комун. Розвиток гуманізму, його роль у формуванні культури Раннього Відродження. Звернення до античного ідеалу. Виникнення нових художніх засобів. Складання нового типу будівель (палаццо, вілла). Формування нового типу культурного спорудження. Скульптура Раннього Відродження. Звернення до античних традицій. Розвиток ренессанського рельєфу та круглої скульптури. Живопис Раннього Відродження. Флорентійська школа 15 ст. Формування нової художньої мови, основної на детальному вивченні законів, реалістичного відображення дійсності. Сієнська школа XV ст. Живопис Раннього Відродження. Північна і середня Італія. Вчення про перспективу, пропорціях і правильних геометричних тілах. Відродження у Венеції. Своєрідний розвиток венеціанської школи.
Тема 3. Високе Відродження. Розквіт мистецтва Високого Відродження. Роль Риму як політичного художнього центру Італії. Втілення у мистецтво гармонійної єдності світогляду. Творчість Д.Браманте і А.Палладіо – найвище досягнення архітектурної думки. Творчість Леонардо да Вінчі – основоположника мистецтв Високого Відродження. Спадщина Леонардо. Творчість Рафаеля. Санті монументальні і станкові твори. Рафаель – портретист. Архітектура Рафаеля. Чотири визнання Мікеланджело. Мікеланджело й антична традиція. Венеціанська школа XVI ст. Роль Джорджоне в становленні мистецтва Високого Відродження Венеції. Творчість Тиціана, гедоністичний характер його робіт. Колорити Тиціана. Венеціанське мистецтво XVI ст. Творчість Я.Тинторетто й П.Веронезе. Брешіанська школа.
Тема 4. Мистецтво Відродження у Нідерландах. Зміщення бюргерської культури. Зародження портрета, пейзажу, побутового жанру у нідерландському релігійному живописі. Книжкова мініатюра XIV ст. (брати Лімбурги, К.Слютер). Ян ван Дейк – основоположник ренессанського мистецтва Нідерландів. Співіснування готичних і реалістичних тенденцій у нідерландському мистецтві XV-XVI ст. Творчість Р. ван дер Вейдена, Гуго ван дер Гуса, Мемминга. Розвиток портретного жанру. Образ світу у нідерландському мистецтві. Демократичні та фольклорні риси в живописі 15 ст. Реалізм і фанатаємогорія у творчості І.Босха. Мистецтво П.Брейгеля – старшого. Образ природи у Брейгеля.
Тема 5. Мистецтво Відродження Німеччини. Історичні особливості політичного й культурного розвитку Німеччини XV-XVI ст. Велика селянська війна. А.Дюрер – провідний представник Відродження Німеччини. Творчість Грюневальда, П.Кранаха, Г.Гольбейна.
Розділ VIII Тема 1. Західноєвропейське мистецтво 17 ст. Вступ. Завершення формування крупних централізованих держав на території Західної Європи (Франція, Англія, Іспанія). Розвиток ранньокапіталістичних відношень. Революційні завоювання Голландії та Англії – перших капіталістичних країн Європи. Принципи історичної періодизації західноєвропейського мистецтва 17 ст. Бароко і класицизм – основні стильові напрямки мистецтва 17 ст. Різноманітність жанрових і стильових форм. Специфіка реалізму 17 ст. У різних художніх школах.
Тема 2. Італія 17 ст. Утвердження бароко у архітектурі та живописі. Барочний синтез. Скульптура бароко. Своєрідність пластичної мови Лоренцо Берніні. Основні напрямки образотворчого мистецтва Італії 17 ст. Реалізм Мікеланджело да Караваджо та його вплив на європейський живопис. Античні традиції і натуралізм у творчості Караваджо. Болонська академія братів Караччі і складання академічного живопису. Еклектичність творчого методу болонського академізму. Творчість Гвідо Рені. Живопис Венеції 17 ст. Романтичний пейзаж. Пейзаж Сальватора Рози. Александро Маньяско. Реалізм Джезеппе Марія Креспі.
Тема 3. Мистецтво Фландрії 17 ст. Нідерландська буржуазна революція. Розквіт фламандської скульптури. Бароко – провідний напрямок. Специфічні особливості цього стилю. Пітер Пауль Рубенс – глава фламандської школи. Демократичне мистецтво Якоба Йорданса. Творчість Антоніса ван Дейка. Фламандський натюрморт (творчість Снибдерса). Жанровий живопис у творчості Браувера.
Тема 4. Мистецтво Голландії 17 ст. Перемога революції у Північних Нідерландах. Утворення Голландії – першої капіталістичної країни у Європі. Розквіт культури і філософії. Живопис – провідний вид мистецтва в Голландії. Розвиток побутового та портретного жанрів. Франс Хамс – основоположника історичного портрета 17 ст. Розквіт побутового жанру. Специфіка жанрової картини. Розвиток реалістичного пейзажу у творчості Я. Ван Гейена. Творчість Рембрандта ван Рейна – вершина європейського реалістичного живопису 17 ст. Світло – основний засіб виразності. Рембрандт-колорист. Малюнки, офорти Рембрандта.
Тема 5. Мистецтво Іспанії 17 ст. Іспанія на рубежі 16-17 ст. Розквіт іспанської літератури та мистецтва на рубежі 16-17 ст. Творчість Ель Греко - відображення кризису гуманістичних ідеалів у іспанському мистецтві. Реалістичне мистецтво Севільї та Валенсії – провідних художніх центрів Іспанії. Творчість Хусепе Рібери, Франсиско Сурбарана та Бартоломе Мурильо. Реалізм робіт Веласкеса. Сцени із народного життя. Веласкес – колорист.
Тема 6. Мистецтво Франції 17 ст. Франція – класична країна абсолютизму. Розквіт національної культури Франції (література, драматургія, архітектура, живопис). Класицизм – провідний стиль французького мистецтва 17 ст. Зв’язок естетики класицизму та Італійського Відродження. Нікола Пуссен – основоположник класицизму. Образ світу у пейзажі Пуссена. Класичний пейзаж у творчості Клода Лоррена. “Живописці реальності” та їх значення у складанні реалістичного напрямку у французькому мистецтві 17 ст. Творчість Ж. Де Латура та братів Ленен. Мистецтво і культура Франції періоду Людовіка XIV. Академія художеств. Французький портрет другої половини 17 ст. Палацні та міські ансамблі у архітектурі класицизму. Ансамбль Версаля, палац у Луврі.
Розділ IX. Тема 1. Західноєвропейське мистецтво 18 ст. Вступ. Криза ідеології феодалізму, формування ідей Освіти. Культ доброчесності та природного розвитку. Основні центри європейського мистецтва.
Тема 2. Мистецтво Франції 18 ст. Рух французької Освіти. Стилістичне багатство французького мистецтва (пізнє бароко, рококо, академізм, реалізм, класицизм і предромантизм). Розквіт стилю рококо у французькій архітектурі. Будівництво і прикраси міських особняків, ліплення та прикраси інтер’єрів. Міське будівництво. Ідеї французького класицизму. Декоративні і станкові форми живопису рококо (розпис плафонів, стін, десеюдепортів). Антуан Ватто – видатний представник французького мистецтва 18 ст. Галантний жанр. Ватто-малювальник. Силь рококо у французькому живописі. Франсуа Буше. Творчість “першого художника” двору Людовика XV. Станковий і монументальний живопис, створення ескізів для гобеленів, меблів, предметів декоративно-прикладного мистецтва., оформлення книг, ескізи костюмів. Еволюція мистецтва рококо у творчості Оноре Фрагогара. Життєстверджуючий героїзм його мистецтва. Передромантичні риси портретної творчості Фрагонара. Архітектурні пейзажі Юбера Робера. Живопис “третього стану”. Жан Батист Сімеон Шарден, Жан Батист Грез. Натюрморти Шардена. Монументальна, станкова та декоративна пластика (творчість Е.М.Фальконе та Ж.Л.Гудона). Франція у конці Великої французької революції 1789 р. творчість Ж.Л.Давида. Революційний класицизм.
Тема 3. Мистецтво Італії 18 ст. Пізне бароко у Римі та Венеції. Монументально-декоративні ансамблі пізнього бароко. Венеціанська художня школа 18 ст. Творчість Себастьяно Річчі. Монументально-декоративний живопис Джованні П’яццетти, Джованні Тьєполо. Італійський живопис 18 ст. Архітектурні фантазії Джованні Піронезі. Архітектурні пейзажі-ведути. Творчість Карлевариса.
Тема 4. Мистецтво Англії 18 ст. Розвиток англійської культури (філософії, економіки). У.Хогарт – основоположник реалізму в англійському живописі 18 ст. Суспільна й політична сатира та графіка. Розквіт портретного жанру в англійському мистецтві 18 ст. Творчість Дж. Рейнольдса, Г.Гейнебаро. Своєрідність англійсько-групового портрета 18 ст. Теорія та практика класицизму в англійській архітектурі. Англійське палладіанство. Палацо-паркові ансамблі англійського класицизму. Творчість Г.Вуда, У.Кента, Р.Адама.
Розділ X Тема 1. Мистецтво Західної Європи XIX ст. Велика французька революція та її вплив на розвиток художньої культури. Революційний класицизм Ж.П.Давіда. Стиль ампір у архітектурі та живописі. Творчість К.Леду, Ш.Персье і Ф.Фонтена. Градобудівні ансамблі ампіру. Розвиток парадного портрета. Історичні та батальні картини А.Гро Ж.О.Енгр - глава класичного напрямку. Естетична програма романтизму. Концепція героїчної особистості. Видатні майстри французького романтизму: Теодор Жерико, Ежен Долакруа. Творчість К.Коро. Пейзажі настрою. Романтизм у Англії. Д.У.Тернер, Д.Констебль.
Тема 2. Мистецтво другої половини 19 ст. Реалізм – провідний напрямок у європейській культурі. Звернення художників реалістичного напрямку до тем національної історії, розвиток реалістичного національного пейзажу, побутової картини. Критичний живопис Дом’є. Г.Курбе – глава реалістичного напрямку. Селянська тема у творах Ф.Мілле. Становлення реалістичного пейзажу. Барбізонська школа.
Тема 3. Реалізм у мистецтві Німеччини (творчість А.Менцеля). Імпресіоністи. Імпресіонізм і наука. Вченні про дифорузії кольору та нова техніка живопису. Творчість Е.Мене. Багатообразність світу та його вічний рух у пейзажах К.Моне. Сучасне місто у мистецтві К.Піссардо. Робота Е.Дега. Портрети О.Ренуара – “Живописця щастя”. Реалістичні та символічні основи мистецтва Родена. Формування стилю модерн. Відхід від еклектики. Виконання нових будівельних форм. Стиль модерн. Постімпресіоналісти (Ван Гог Сезани, Гоген). Аналітичний символізм (реалізм) Ж.Сера, П.Синьяка. Соціальна відмінність у творчості Тулуз Лотрека.
Розділ XI Тема 1. Мистецтво Західної Європи поч. 20 ст. Фовісти – перший модерністичний напрямок у Франції. Декоративність, плоскістність, ритміка єдність (А.Матісе, Р.Дюфі, А.Марке, Ж.Руо). Кубізм. Задача образотворчого мистецтва – розкрити філософську суть видимого явища світу. Кубізм – дань науковому прогресу (П.Пікассо, Ж.Брак, Ф.Леже). Конструювання нової реальності (аналітичний, синтетичний кубізм). Експресіонізм в образотворчому мистецтві. Прояв складності, протиріччя світогляду експресіоналістів. Гостро суб’єктивне, песимістичне сприйняття світу, протест проти пороків капіталістичного суспільства (В.Кандинський, П.Клеє, О.Кокошка). Паризька школа (А.Модельяні, М.Шагал). Італійський футуризм (К.Карра, Д.Балла, Д.Северині). Формування стилю дадаізм. Контмистецтво М.Дюшана, Ф.Пикабія. Від дадаїзму до сюрреалізму (У.Ганчі, С.Далі, М.Єрнст). Абстракціонізм експресіонівний (В.Кандинський, Ф.Марк). Абстракціонізм конструктивний (П.Мондріан, К.Малевич). Відмова від предметного світу.
Тема 2. Течія 60-90 років (попартизм, земельне, концентуальне мистецтво). Група “Вісьмерка” (Р.Генрі, Д.Слоун). Гіперреалізм – одна з відмін сучасного натуралізму. Туворчість Р.Естес, Ч.Клоуза, Д.Одрі. Намагання впливу різних форм зорового й образотворчого мистецтва (хеппенінгу й перфомане) з метою активізації уваги у створенні образу творчість художника Р.Гутузо. Реалістичне мистецтво США (творчість А.Рефреж’є, У.Уайта).
Розділ XII. Історія українського й російського мистецтва. Тема 1. Мистецтво Київської Русі. Початок древнього руського мистецтва. Культура Трипілля. Православ’яни. Вироби із металу, дерева, кераміки. Роль релігії у середньовіччя. Кам’яна й дерев’яна архітектура. Прийняття християнства та його вплив на зміст творів. Зв’язок з Візантією. Монументальна кам’яна архітектура. Десятична церква, Софіївський Собор, Золоті ворота. Декоративне оформлення (мозаїка, фрески, ікони). Софіївський собор та його оформлення. Фрески Київських монастирів. Художнє оформлення книги (остромирово Євангеліє, Збірник Святослава). Значення спадщини Київської Русі в історії української, російської, білоруської культурі.
Тема 2. Російське мистецтво періоду феодальної роздробленості. Феодальна роздробленість. Формування нових культурних центрів у зв’язку з цим створення нових архітектурних шкіл (Володимиро-Суздальська, Новгородська, Чернігівська, Смоленська). Архітектура. Продовження Київської архітектурної традиції у різних архітектурних школах. Складання загальноруського типу культових будов. Мистецтво Володимиро-Суздальського князівства. Архітектурні пам’ятники 12 ст. Монументальний живопис. Новгородська архітектура, її специфічні особливості. Станковий живопис – провідний вид мистецтва 13 ст. Становлення й розвиток місцевих художніх шкіл. Московська школа архітектури. Перебудова й реставрація Кремля. Розписи заново створених храмів. Складання основ російської й української народності. Загострення боротьби з Золотою ордою за національне звільнення. Градозахисна роль храмів. Архітектура Новгорода та Пскова.
Тема 3. Розквіт московської школи живопису. Стефан Грек і фрески Спаса-Преображення. Творчість М.Рубльова та його коло. Монументальний живопис Москві. Ікони московської школи. Звенигородський чин створення “високого іконостаса”. Книжкова мініатюра. Євангелія Федора Кошки. Євангелія Хитрово. Балканський, Нововізантійський стилі.
Тема 4. Мистецтво централізованої держави. Об’єднання руських земель у єдину незалежну державу. Московський Кремль. Ідейно-політичні, градобудівельні, архітектурні задачі кремлівських зодчих – Успенський собор Аристотеля Фіорованті та його вплив на становлення особливого типу міського собору. Будівництво Соборної прощі. Будівництво подібних споруд у Нижньому Новгороді., Тулі, Коломні та інших містах. Розвиток загально-руського типу культових будов. Творчість Діонісія. Роботи Феодосія з “братією” у Кремлівському соборі. Шатрове зодчество та його еволюція. Пошуки складних архітектурних рішень. “Строгановська” школа. “Годуновські” твори (Прокопій Чирин, Істота Савин і його сини). Розквіт дерев’яної архітектури 17 ст. Розширення кам’яного громадського будівництва та його орієнтація на народне зодчество. Особливості архітектури західної школи України. Будівництво замків у Львові і Олексі. Кам’яно-деревяні будови. Закон “священного п’ятиголов’я”. Наришкінський стиль у архітектурі кінця 17 ст. Живопис Симона Ушакова. “Слово к люботщателям іконного писання”. Станковий живопис (Симон Ушаков, Федір Зубов, Гурій Нікітін).
Тема 5. Мистецтво 18 століття. Задачі мистецтва у культурі 18 століття. Ідея “загальної користі і прагматичні тенденції” у петровському мистецтві. Реформи Петра I. Петербург – місто Нового часу. Підвищення ролі суспільних будов у ансамблі міста. Світський характер церковних будов. Стиль як явище мистецтва Нового часу. Портрет – провідний жанр у мистецтві 18 століття. Команда Канцелярії від будов. Академія наук, пенсіонерство. Іноземні майстри у Росії. Просвітительський реалізм у творчості художників 18 століття (А.Антропов, Ф.Рокотов, Д.Левицький). Дерев’яне зодчество. Архітектурний комплекс Києво-Печерської лаври. “Технічне чудо” Й.Шеделя – колокольня Києво-Печерської лаври. Скульптурні твори І.Равича, С.Шал матова. Майстри російського мистецтва на Україні (Антропов, А.Квасов, І.Мічурін, В.Растреллі). Світська народна картина. Образ козака-бандуриста – втілення непереможної сили народу. Український портрет.
Тема 6. Становлення скульптури як вид мистецтва. Розквіт стилю бароко, його основні особливості. Роль алегорії у петровському мистецтві. Парусна – перехідний етап від ікони до портрета. Три різновиди портрета: камерний, парадний, психологічний. Класицизм – основний стиль другої половини 18 ст. Періодизація та основні принципи класицизму в Росії. Роль Академії художеств у регулюванні художнього життя та вихованні нових кадрів. Російська архітектура II пол. 18 ст. Московська та Петровська школи архітектури. ВБаженов – архітектор раннього класицизму. Класицизм і супутні течії (псевдоготика, шинуазрі, тюркері). Зрілий класицизм М.Козакова. Палладненство у Росії (м. Львів, Дж. Кваренга, Камерон). Архітектура російської садиби. Піднесення національної школи скульптури (Шуб лен, Е.Фольконе). Роль античної спадщини у роботах скульпторів II пол. 18 ст. Академія художеств і історичний живопис. Розквіт портретного жанру (Д.Левицький, В.Боровиковський). Іноземці у Росії (А.Рослен, І.-Б. Ламп, Е.Віже-Леберен). Становлення пейзажного жанру (Ф.Алексєєв, С.Щедрін).
Тема 7. Мистецтво України та Росії першої половини 19 ст. Високий класицизм у архітектурі та його представники (А.Воронікін, К.Россі, В.Стасов). Скульптура (Ф.Щедрін, С.Піменов). Момументальні роботи І.Мартоса. Представники класицистичних творів О.Іванова, О.Єгорова. Романтизм у культурі Росії. Національна своєрідність портретів О.А.Кіпренського; елементи сентименталізму у роботах В.Тропініна. Пейзажі С.Щедріна, М.Воробйова, К.Брюллов. Традиції класицизму та романтизму у творах К.Брюллова. Криза академізму Ф.Бруні. П.Федотов – перший майстер критичного реалізму. Критичний реалізм в російській графіці А.Агіна (“Мертві душі”). Дворцово-садибні комплекси України (“Олександрія”, “Софіївка”, поєднання готичних і азіатських особливостей романтизму у спорудженні парку і палацу графа М.Воронцова В Алупці). Уміле використання природних умов, гармонійне з’єднання з природою. Український пейзаж у картинах В.Штериберга. Т.Г.Шевченко – основоположник критичного реалізму в українському мистецтві. Пошуки життєвої правди (“Катерина”, “Селянська Сім’я”). Акварельні портрети Т.Шевченка – майстерня розкриття характеру людини. Офорти Т.Шевченка – нове явище в українському мистецтві.
Тема 8. Мистецтво другої половини 19 ст. Естетика Чернишевського та її вплив на образотворче мистецтво. Причини занепаду архітектури. Скульптури у цій період. Бунт “14”. Значення діяльності М.Г.Чернишевського. В Стасов і П.Третьяков, їх роль у становленні російського мистецтва. Передвижники. Основні особливості стилю. Ідейний реалізм. Соціальна сатира В.Перова. Портрет у мистецтві передвижників. Провідний жанр І.Крамського. Історичний живопис 60-х років 19 ст. Вплив істориків І.Забєліна, С.Соловйова на розвиток історичної картини. Живописці 60-х років (К.Флавицький, В.Шварц, Г.Семирадський, К.Маковський). Школа Чистякова. Жанровий живопис передвижників (В.Максимов, Г.М’ясоєдов, К.Савицький, В.Маковський). Творчість М.Ге, його біблейсько-євангельські цикли. Формування пейзажного жанру. А.Саврасов, М.Клодт, І.Шишкін – представники реалістичного пейзажу. А.Куїнджі – представник епіко-романтичного пейзажу. І.Левітан – майстер пейзажу настрою. Тісний зв’язок з передовою російською літературою. Творчість І.Рєпіна і В.Сурикова – вершина передвижництва. Звернення до фольклору В.Васнецова. Еклектика і псеворосійський стиль у архітектурі. Найкрупнійші скульптури II половини 19 ст. А.Антокольський, А.Опекушин, М.Мікешин. Реалістичні традиції в українській скульптурі М.Мікешин. Пам’ятник Богдану Хмельницькому у Києві. К.Констанді – майстер побутового жанру. Творчість М.Пимоненка. А.Мурашко – майстер психологічного портрета. В.Орловський, С.Васильковський – оспівувачі української природи.
Тема 9. Мистецтво кінця 19 початку 20 ст. Загальна характеристика періоду. Відкриття нових шляхів художнього пошуку. Абрамцевський гурток. Діяльність С.Мамонова. Декораційне мистецтво. Роботи В.Васнецова, К.Коровіна, Є.Полєнова, М.Врубеля, О.Головіна. Неоросійский стиль. Архітектура рубежу 19 і 20 століть. Зодчество модерна (Ф.Шехтель). Неокласицизм у архітектурі (І.Жолтовський, І.Фомін, О.Щусєв). Скульптура к. 19 – п. 20 ст. Відродження монументальної скульптури (П.Трубецькой, М.Андрєєв). Творчість А.Голубкіної, С.Конєонкова, А.Матвєєва.
Тема 10. К.Коровін – перший представник імпресіонізму у Росії. Імпресіоналізм у творчості І.Грибаря. Організація, світ мистецтва. Мета і задачі цієї організації. Просвітительська роль “Світ мистецтва”. Представники цієї організації. Організація “Союз російських художників”. К.Коровін – перший представник імпресіонізму у Росії. Імпресіонізм у творчості У.Грабаря. Дореволюційна діяльність М.Нестерова, Ф. Малявіна, А.Васнецова. М.Врубель – представник російського модерну. Організації “Голуба троянда”, “Бубновий валет”, “Ослиний хвіст”. Задачі і представники цих організацій. Мистецтво у роки революції 1905-1907 р.р. Реалістичні тенденції у творчості передових українських художників (І.Труш, О.Курилас). Розвиток українського театрально-декоративного мистецтва (декорації В.Кричевського, М.Бурачико).
Тема 11. Мистецтво 20-60 років 20 ст. Творчість А.Дейнеки, М.Грекова, А.Рилова. Післяреволюційна творчість К.Петрова-Водкіна. Національні традиції у творчості М.Сар’яна. Образи “Русі уходящей” в творчості П.Корина. Український революційний плакат (Хвостенко-Хвостов, О.Петрицький, О.Маренков). Творчість М.Самокиша і В.Касіяна. Батальний і жанровий живопис у роки Великої Вітчизняної війни (А.Дейнеки, Б.Неменського, С.Герасимова). Тема таких випробувань радянського народу у роки війни у творчості художників України (Г.Яблонська, Н.Глущенко).
Тема 12. Мистецтво України й Росії на сучасному етапі. Перелік художників, працюючих з 60-80 років. С.Чуйков, Є.Мойсеєнко, В.Попков, В.Цигаль, А.Кибальников, М.Божій, Н.Глущенко, В.Задорожний, С.Одайник, К.Трохименко, М.Дерегус. У галузі книжкової графіки: С.Адамович, А.Базилевич, А.Данченко, І.Селіванов. У галузі станкової гравюри – А.Фищенко, В.Кушкіна. Монументальна скульптура України. Фонди музеїв України (Західна і Східна Україна).
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
10. Чубова А.П. Фидий. Л., 1969. 11. Чубова А.П., Иванова А.Н. Античная живопись. М., 1967. 12. Античность. Средние века. Новое время. Проблемы искусства. М., 1979. 13. Всеобщая история архитектуры. М., 1969, т.3. 14. Всеобщая история искусств. М., 1963, т.3. 15. Искусство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия. М., 1962-1981, т. 1-5. 16. Малая история искусств. М., 1973. 17. Соколов Г.И. Искусство Древнего Рима. М., 1975. 18. Античность. Средние века. Новое время. Проблемы искусства. М., 1979. 19. Мерижанов В.Б. Первобытное и традиционное искусство. Л., 1973. 20. Матье М.Е. Искусство Древнего Египта. М., 1970. 21. Мистецтво держав Двуріччя – Шумеру, Аккадуй Вавілону. 22. Флиттпер Н.Д. Культура и искусство Двуречья и соседних стран. Л.-М., 1958. 23. На ріках вавілонських. З найдавніших літератури Шумеру, Вавілону, Палестини. К., 1991. 24. Византия. Южные славяне и Древняя Русь. Западная Европа. Искусство и культура. М., 1973. 25. Дворжан. Очерки по искусству средних веков. М., 1934. 26. Лазарев В.Н. Византийское искусство. М., 1987. 27. Бычков В.В. Малая история византийской эстетики. К., 1991. 28. Богословие в культуре Средневековья. К., 1992. 29. Классическое искусство Запада. М., 1973. 30. Алпатов М.В. Художественные проблемы итальянского Возрождения. М., 1976. 31. Ренессанс. Барокко. Классицизм. Проблема стилей в западноевропейском искусстве XV-XVIII веков. М., 1968. 32. Портрет в европейском искусстве XVII века. М.-Л., 1937. 33. Лазарев В.Н. Старые европейские мастера. М.. 1974. 34. Ротенберг Е.И. Западноевропейское искусство XVII века /серия «Памятники мирового искусства/ М., 1971. 35. Брунов Н.И. Рим. Архитектура эпохи барокко. М., 1937. 36. Раздольская В.И. Рубенс. Л., 1978. 37. Вольская В.Н. Франс Гальс. М.-Л., 1937. 38. Доброклонский М.В. Рембрант. Д., 1926. 39. Сененко М.С. Франс Хальс. М., 1965. 40. Щербачева М.И. Натюрморт в голландской живописи. Л., 1945. 41. Малицкая К.М. Испанская живопись XV I-XVII веков. М., 1997. 42. Контерева Т., Быков В. Искусство Франции XVII века. М., 1969. 43. Анчинская Н.В. Фрагонар. М., 1982. 44. Вольская В.Н. Антуан Ватто. М., 1933. 45. Герман М.Ю. Уильям Хогарт. М., 1946. 46. Кроль А.Е. Английские портреты XVIII века. Л., 1939. 47. Револд Дж. История импрессионизма. Л.-М., 1959. 48. Револд Дж. Постимпрессионизм. Л.-М., 1962. 49. Вентури Л. Художники нового времени. М., 1956. 50. Модернизм. Анализ и критика основных направлений. М., 1980. --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
2Міністерство освіти і науки України Міністерство освіти і науки АРК
РВНЗ „Кримський гуманітарний університет” Кафедра образотворчого мистецтва
Робоча програма
Дисципліни „Історія мистецтв” Для спеціальності 6.010103 «Образотворче мистецтво» для студентів 3-5 курсів (денна форма навчання)
Виписка з робочого навчального плану підготовки бакалавра
Робоча програма складена на підставі навчальної програми асистентом кафедри Онопрієнко Л.П.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри образотворчого мистецтва
Пояснювальна записка
Мета і завдання навчальної дисципліни: домагатися фундаментальності знань учнів. Цій цілі підпорядковано прагнення авторів-складачів показати зв’язок мистецтва з етногенезом, державним будівництвом соціально-політичною ситуацією, конкретними історичними подіями і, звичайно, з сучасною культурою. Все це важливо й тому, що предмет навчальної дисципліни не передбачають вивчення загальної історії, літератури і різного роду допоміжних наукових дисциплін. Зміст дисципліни розкривають 2 блоки: теоретичний та семінарські заняття. Основний зміст лекції з курсу “Історія мистецтв” повинен заключатися у розкритті ролі методології в освітленні процесу розвитку мистецтва, аналізу його основних напрямків і течій. Для закріплення теоретичної підготовки студентів збільшено кількість годин на курс “Вступ у мистецтвознавство”. У ході викладу матеріалу робиться натиск на комплексний характер сучасних досліджень; увага загострюється на спірних ще не рішених питаннях мистецтвознавства. Найбільш складні проблеми виносяться на обговорення в ході семінарських занять, де вони розглядаються при активній участі студентів. Теоретичний блок: історія мистецтва як одна з головних складових гуманітарної підготовки, формування свідомості та інтелекту фахівців. Відаючи належне важливості лекційного курсу в художній освіті, не треба забувати про головну форму засвоєння студентами матеріалу – самостійній роботі над літературою. Тому програма доповнюється досить розгорнутим списком рекомендованої літератури, в якому пріоритет віддається монографічним виданням останніх років.
Тематичний план
Зміст навчальних дисциплін
Зміст програмиРозділ І.Тема 1. Мистецтво первісного суспільства Виникнення пластичних мистецтв. Мистецтво й первісна магія. Мистецтво у період верхнього палеоліту. Наскальний живопис періоду “Мадлен”. Мистецтво епохи мезоліту. Мистецтво у епоху мідного віку. Наскальні зображення неолітичних мисливців, неолітичні петрогліфи (пам’ятники Сахари, Африки, Біломор’я). Зародження розповідної композиції. Мистецтво рабовласницького ладу.
Розділ ІІ Тема 1. Мистецтво Стародавнього Єгипту. Виникнення староєгипетського мистецтва. Провідна роль архітектури. Основні типи архітектурних пам’ятників Стародавнього Єгипту. Формування специфічних рис у архітектурі та образотворчому мистецтві. Складання канонічних систем у скульптурі та живопису. Релігія і портрет. Натуралізм зображення. Нові типи храмового будівництва у період Середнього та Нового царства. Значення реформ Аменхотепа IV для розвитку мистецтва. Своєрідність мистецтва періоду Амонра. Принципи синтезу мистецтв у Срародавньому Єгипті. Формування побутового жанру в мистецтві. Риси занепаду Єгипетського мистецтво у Пізній період.
Тема 2. Мистецтво античної ГреціїОсновні етапи розвитку античного мистецтва. Роль міфології у розвитку грецького мистецтва. Егейська художня культура та її зв’язок з традиціями культури Єгипту. Архітектура, культура Криту. Особливості Мікенського періоду. Геометричний стиль; “Червонофігурний”, “Чорнафігурний” стиль у прикладному мистецтві. Грецька архітектура. Поняття ордена. Основні типи капітелій. Класичний період. Архітектура і скульптура “строгого стилю” і “ранньої класики”. Скульптура періоду високої класики. Формування еталона красоти високої класики. Прийом “хіазму” як засіб гармонічного спокою та руху в культурі. Акрополь у Афінах. Зв’язок композиції ансамблю з особливостями ритуалу Великих Пакафіней. синтез і його коло. Франтон, фриз, карниз Парфенона. Античне надгріб’я. Червонофігурний і білофігурний вазопис періоду високої класики. Мистецтво пізньої класики. Великі майстри грецької скульптури. Втрата громадських ідеалів попереднього періоду. Епоха еллінізму – новий етап у розвитку грецької культури. Градобудівництво. Александрія – один із художніх центрів світу. Монументальна скульптура. Еліністичний портрет.
Тема 3. Мистецтво Стародавнього Риму. Мистецтво Римської республіки. Провідна роль громадянської, утилітарної архітектури (мости, акведуки, громадські будови). Специфіка архітектури культових будов. Відміна римських будов від грецьких. Розвиток нової будівельної техніки. Винахід бетону. Використання арочних, склепистих, купольних конструкцій. Розвиток ордерної системи. Основні типи римського житла: вілла, міський будинок, інсула.
Тема 4. Римський форум. Розквіт скульптурного портрета. Монументальний живопис. Чотири помпеянських стилі. Мистецтво римської імперії. Рішення задач архітектурного ансамблю Рима як міста-держави. Рішення теми тріумфу у римській архітектурі (форуми, тріумфальні арки). Скульптурний рельєф. Проблеми схожості у римському портреті та тенденції до ідеальної абстракції. Римська мозаїка. Фаюмський портрет і його еволюція.
Розділ IІІ Тема 1. Мистецтво середніх віків. Мистецтво Візантії. Історичні особливості розвитку феодалізму у Східнічі Римській імперії. Зв’язок візантійської художньої культури з античними традиціями. Торжество християнської ідеології. Роль християнської ідеології у становленні й розвитку художньої мови, основних видів, форм візантійського мистецтва. Мистецтво Східної Римської імперії в V-VII ст. Східні провінції – Сирія, Палестина, Єгипет. Культова архітектура V-VII ст., формування основних типів споруд (базиліка, центричний і хрестово-купольний храми). Роль Константинополя у культурному житті Візантії. Базилікальні та центричні будови Равенни V-VII ст. Монументально-декоративний живопис. Раньовізантійський іконопис V-VII ст. (ікони у техніці енкацєтики). Книжкова мініатюра. Декоративно-прикладне мистецтво V-VII ст. Розробка системи канонічних правил.
Тема 2. Візантійська культура IX-XII ст. (“македонський”, “комніновський” періоди). Хрестово-купольний храм IX-XII ст. Складні декоративні системи розпису хрестово-купольного храму. Книжкова мініатюра. Захват і розграбування Константинополя хрестоносцями у 1204 р. Падіння Візантійської імперії. Відродження влади династії Палеологів. Піднесення культури (13-15 ст.). Архітектура. Монументальний живопис (13-15 ст.) Іконопис (13-15 ст.) Книжкова мініатюра. Рух ісихазму та його вплив на художню мову візантійського мистецтва (14-15 ст.) Розвиток мистецтва у країнах Балтійського півострова. Живописна школа Містри (14-15 ст.) Вклад візантійської художньої культури у розвиток мистецтва Стародавньої Русі.
Розділ ІVТема 1. Мистецтво країн Західної та Центральної Європи (V-XIV ст.). Мистецтво “варварських” держав і імперія франків у V-X ст. Європа у епоху “великого переселення народів” (IV-V ст.). Занепад Західної Римської імперії та утворення “варварських” держав. Прийняття християнства та його роль у оформленні основних форм архітектури і образотворчого мистецтва західноєвропейского середньовіков’я. Орнаментально-декоративні форми “філігранного” і “поліхромного” стилів (IV-VI ст.). Поширення “звіриного” стилю (VI-VIII ст.). Ранньосередньовікове мистецтво франків (V-VIII ст.). Імперія Карла Великого. Монументальний живопис каролінгського періоду. Занепад імперії Карла Великого. Утворення феодальних держав на території Франції, Німеччини, Італії.
Розділ VТема 1. Романська держава (ХI-ХII ст.). Формування середньовікових міст. Розвиток манастиризму. Вплив монастирів на економічне та культурне життя країн Західної Європи. Провідна роль архітектури як формоутворюючого виду мистецтва. Стилістичні особливості романської архітектури. Оборонні споруди та їх зв’язок з культурною архітектурою. Художня образна система скульптурного оздоблення романських соборів. Боротьба статики і динаміки у романській пластиці, її експресивний схвильований характер. Фольклорні елементи романської пластики. Мистецтво Італії. Інкрустаційний стиль. Архітектура та скульптура Італії Х-ХII ст.
Розділ VI Тема 1. Готичне мистецтво XII-XIV ст. Франція – батьківщина готики. Архітектура готики. Синтез архітектури та скульптури у створенні художнього образа готичного собору. Сполучення раціоналістичних тенденцій і спіритуалізму, реалістичної конкретності у зображенні явищ дійсності та релігійної умовності. Готичне мистецтво Франції 12-14 ст. Міські собори. Алегорія та символ у образі й структурі готичного мистецтва. Своєрідність німецької готичної пластики. Монументальний живопис. Вітражі. Готика Англії (XIII-XV ст.). Архітектура та образотворче мистецтво пізньої готики (XI V-XV ст.). “Пломеніюча” готика.
Розділ VII Тема 1. Мистецтво Відродження. Мистецтво Італії (XIII-XIV ст.). Загальні закономірності та національні особливості Відродження. Становлення нового світогляду, основного на інтересі реальної дійсності. Розвиток локальних художніх шкіл: флорентійської, пізанської, сієнської, болонської, падуанської та ін. Флоренція – центр італійської культури. Проторенесанс і готика у мистецтві Флоренції (XIII-XIV ст.). Італійська скульптура. Художня своєрідність сієнської школи треченто.
Тема 2. Раннє Відродження в Італії. Розквіт італійських міст-комун. Розвиток гуманізму, його роль у формуванні культури Раннього Відродження. Звернення до античного ідеалу. Виникнення нових художніх засобів. Складання нового типу будівель (палаццо, вілла). Формування нового типу культурного спорудження. Скульптура Раннього Відродження. Звернення до античних традицій. Розвиток ренессанського рельєфу та круглої скульптури. Живопис Раннього Відродження. Флорентійська школа 15 ст. Формування нової художньої мови, основної на детальному вивченні законів, реалістичного відображення дійсності. Сієнська школа XV ст. Живопис Раннього Відродження. Північна і середня Італія. Вчення про перспективу, пропорціях і правильних геометричних тілах. Відродження у Венеції. Своєрідний розвиток венеціанської школи.
Тема 3. Високе Відродження. Розквіт мистецтва Високого Відродження. Роль Риму як політичного художнього центру Італії. Втілення у мистецтво гармонійної єдності світогляду. Творчість Д.Браманте і А.Палладіо – найвище досягнення архітектурної думки. Творчість Леонардо да Вінчі – основоположника мистецтв Високого Відродження. Спадщина Леонардо. Творчість Рафаеля. Санті монументальні і станкові твори. Рафаель – портретист. Архітектура Рафаеля. Чотири визнання Мікеланджело. Мікеланджело й антична традиція. Венеціанська школа XVI ст. Роль Джорджоне в становленні мистецтва Високого Відродження Венеції. Творчість Тиціана, гедоністичний характер його робіт. Колорити Тиціана. Венеціанське мистецтво XVI ст. Творчість Я.Тинторетто й П.Веронезе. Брешіанська школа.
Тема 4. Мистецтво Відродження у Нідерландах. Зміщення бюргерської культури. Зародження портрета, пейзажу, побутового жанру у нідерландському релігійному живописі. Книжкова мініатюра XIV ст. (брати Лімбурги, К.Слютер). Ян ван Дейк – основоположник ренессанського мистецтва Нідерландів. Співіснування готичних і реалістичних тенденцій у нідерландському мистецтві XV-XVI ст. Творчість Р. ван дер Вейдена, Гуго ван дер Гуса, Мемминга. Розвиток портретного жанру. Образ світу у нідерландському мистецтві. Демократичні та фольклорні риси в живописі 15 ст. Реалізм і фанатаємогорія у творчості І.Босха. Мистецтво П.Брейгеля – старшого. Образ природи у Брейгеля.
Тема 5. Мистецтво Відродження Німеччини. Історичні особливості політичного й культурного розвитку Німеччини XV-XVI ст. Велика селянська війна. А.Дюрер – провідний представник Відродження Німеччини. Творчість Грюневальда, П.Кранаха, Г.Гольбейна.
Розділ VIII Тема 1. Західноєвропейське мистецтво 17 ст. Вступ. Завершення формування крупних централізованих держав на території Західної Європи (Франція, Англія, Іспанія). Розвиток ранньокапіталістичних відношень. Революційні завоювання Голландії та Англії – перших капіталістичних країн Європи. Принципи історичної періодизації західноєвропейського мистецтва 17 ст. Бароко і класицизм – основні стильові напрямки мистецтва 17 ст. Різноманітність жанрових і стильових форм. Специфіка реалізму 17 ст. У різних художніх школах.
Тема 2. Італія 17 ст. Утвердження бароко у архітектурі та живописі. Барочний синтез. Скульптура бароко. Своєрідність пластичної мови Лоренцо Берніні. Основні напрямки образотворчого мистецтва Італії 17 ст. Реалізм Мікеланджело да Караваджо та його вплив на європейський живопис. Античні традиції і натуралізм у творчості Караваджо. Болонська академія братів Караччі і складання академічного живопису. Еклектичність творчого методу болонського академізму. Творчість Гвідо Рені. Живопис Венеції 17 ст. Романтичний пейзаж. Пейзаж Сальватора Рози. Александро Маньяско. Реалізм Джезеппе Марія Креспі.
Тема 3. Мистецтво Фландрії 17 ст. Нідерландська буржуазна революція. Розквіт фламандської скульптури. Бароко – провідний напрямок. Специфічні особливості цього стилю. Пітер Пауль Рубенс – глава фламандської школи. Демократичне мистецтво Якоба Йорданса. Творчість Антоніса ван Дейка. Фламандський натюрморт (творчість Снибдерса). Жанровий живопис у творчості Браувера.
Тема 4. Мистецтво Голландії 17 ст. Перемога революції у Північних Нідерландах. Утворення Голландії – першої капіталістичної країни у Європі. Розквіт культури і філософії. Живопис – провідний вид мистецтва в Голландії. Розвиток побутового та портретного жанрів. Франс Хамс – основоположника історичного портрета 17 ст. Розквіт побутового жанру. Специфіка жанрової картини. Розвиток реалістичного пейзажу у творчості Я. Ван Гейена. Творчість Рембрандта ван Рейна – вершина європейського реалістичного живопису 17 ст. Світло – основний засіб виразності. Рембрандт-колорист. Малюнки, офорти Рембрандта.
Тема 5. Мистецтво Іспанії 17 ст. Іспанія на рубежі 16-17 ст. Розквіт іспанської літератури та мистецтва на рубежі 16-17 ст. Творчість Ель Греко - відображення кризису гуманістичних ідеалів у іспанському мистецтві. Реалістичне мистецтво Севільї та Валенсії – провідних художніх центрів Іспанії. Творчість Хусепе Рібери, Франсиско Сурбарана та Бартоломе Мурильо. Реалізм робіт Веласкеса. Сцени із народного життя. Веласкес – колорист.
Тема 6. Мистецтво Франції 17 ст. Франція – класична країна абсолютизму. Розквіт національної культури Франції (література, драматургія, архітектура, живопис). Класицизм – провідний стиль французького мистецтва 17 ст. Зв’язок естетики класицизму та Італійського Відродження. Нікола Пуссен – основоположник класицизму. Образ світу у пейзажі Пуссена. Класичний пейзаж у творчості Клода Лоррена. “Живописці реальності” та їх значення у складанні реалістичного напрямку у французькому мистецтві 17 ст. Творчість Ж. Де Латура та братів Ленен. Мистецтво і культура Франції періоду Людовіка XIV. Академія художеств. Французький портрет другої половини 17 ст. Палацні та міські ансамблі у архітектурі класицизму. Ансамбль Версаля, палац у Луврі.
Розділ IX. Тема 1. Західноєвропейське мистецтво 18 ст. Вступ. Криза ідеології феодалізму, формування ідей Освіти. Культ доброчесності та природного розвитку. Основні центри європейського мистецтва.
Тема 2. Мистецтво Франції 18 ст. Рух французької Освіти. Стилістичне багатство французького мистецтва (пізнє бароко, рококо, академізм, реалізм, класицизм і предромантизм). Розквіт стилю рококо у французькій архітектурі. Будівництво і прикраси міських особняків, ліплення та прикраси інтер’єрів. Міське будівництво. Ідеї французького класицизму. Декоративні і станкові форми живопису рококо (розпис плафонів, стін, десеюдепортів). Антуан Ватто – видатний представник французького мистецтва 18 ст. Галантний жанр. Ватто-малювальник. Силь рококо у французькому живописі. Франсуа Буше. Творчість “першого художника” двору Людовика XV. Станковий і монументальний живопис, створення ескізів для гобеленів, меблів, предметів декоративно-прикладного мистецтва., оформлення книг, ескізи костюмів. Еволюція мистецтва рококо у творчості Оноре Фрагогара. Життєстверджуючий героїзм його мистецтва. Передромантичні риси портретної творчості Фрагонара. Архітектурні пейзажі Юбера Робера. Живопис “третього стану”. Жан Батист Сімеон Шарден, Жан Батист Грез. Натюрморти Шардена. Монументальна, станкова та декоративна пластика (творчість Е.М.Фальконе та Ж.Л.Гудона). Франція у конці Великої французької революції 1789 р. творчість Ж.Л.Давида. Революційний класицизм.
Тема 3. Мистецтво Італії 18 ст. Пізне бароко у Римі та Венеції. Монументально-декоративні ансамблі пізнього бароко. Венеціанська художня школа 18 ст. Творчість Себастьяно Річчі. Монументально-декоративний живопис Джованні П’яццетти, Джованні Тьєполо. Італійський живопис 18 ст. Архітектурні фантазії Джованні Піронезі. Архітектурні пейзажі-ведути. Творчість Карлевариса.
Тема 4. Мистецтво Англії 18 ст. Розвиток англійської культури (філософії, економіки). У.Хогарт – основоположник реалізму в англійському живописі 18 ст. Суспільна й політична сатира та графіка. Розквіт портретного жанру в англійському мистецтві 18 ст. Творчість Дж. Рейнольдса, Г.Гейнебаро. Своєрідність англійсько-групового портрета 18 ст. Теорія та практика класицизму в англійській архітектурі. Англійське палладіанство. Палацо-паркові ансамблі англійського класицизму. Творчість Г.Вуда, У.Кента, Р.Адама.
Розділ X Тема 1. Мистецтво Західної Європи XIX ст. Велика французька революція та її вплив на розвиток художньої культури. Революційний класицизм Ж.П.Давіда. Стиль ампір у архітектурі та живописі. Творчість К.Леду, Ш.Персье і Ф.Фонтена. Градобудівні ансамблі ампіру. Розвиток парадного портрета. Історичні та батальні картини А.Гро Ж.О.Енгр - глава класичного напрямку. Естетична програма романтизму. Концепція героїчної особистості. Видатні майстри французького романтизму: Теодор Жерико, Ежен Долакруа. Творчість К.Коро. Пейзажі настрою. Романтизм у Англії. Д.У.Тернер, Д.Констебль.
Тема 2. Мистецтво другої половини 19 ст. Реалізм – провідний напрямок у європейській культурі. Звернення художників реалістичного напрямку до тем національної історії, розвиток реалістичного національного пейзажу, побутової картини. Критичний живопис Дом’є. Г.Курбе – глава реалістичного напрямку. Селянська тема у творах Ф.Мілле. Становлення реалістичного пейзажу. Барбізонська школа.
Тема 3. Реалізм у мистецтві Німеччини (творчість А.Менцеля). Імпресіоністи. Імпресіонізм і наука. Вченні про дифорузії кольору та нова техніка живопису. Творчість Е.Мене. Багатообразність світу та його вічний рух у пейзажах К.Моне. Сучасне місто у мистецтві К.Піссардо. Робота Е.Дега. Портрети О.Ренуара – “Живописця щастя”. Реалістичні та символічні основи мистецтва Родена. Формування стилю модерн. Відхід від еклектики. Виконання нових будівельних форм. Стиль модерн. Постімпресіоналісти (Ван Гог Сезани, Гоген). Аналітичний символізм (реалізм) Ж.Сера, П.Синьяка. Соціальна відмінність у творчості Тулуз Лотрека.
Розділ XI Тема 1. Мистецтво Західної Європи поч. 20 ст. Фовісти – перший модерністичний напрямок у Франції. Декоративність, плоскістність, ритміка єдність (А.Матісе, Р.Дюфі, А.Марке, Ж.Руо). Кубізм. Задача образотворчого мистецтва – розкрити філософську суть видимого явища світу. Кубізм – дань науковому прогресу (П.Пікассо, Ж.Брак, Ф.Леже). Конструювання нової реальності (аналітичний, синтетичний кубізм). Експресіонізм в образотворчому мистецтві. Прояв складності, протиріччя світогляду експресіоналістів. Гостро суб’єктивне, песимістичне сприйняття світу, протест проти пороків капіталістичного суспільства (В.Кандинський, П.Клеє, О.Кокошка). Паризька школа (А.Модельяні, М.Шагал). Італійський футуризм (К.Карра, Д.Балла, Д.Северині). Формування стилю дадаізм. Контмистецтво М.Дюшана, Ф.Пикабія. Від дадаїзму до сюрреалізму (У.Ганчі, С.Далі, М.Єрнст). Абстракціонізм експресіонівний (В.Кандинський, Ф.Марк). Абстракціонізм конструктивний (П.Мондріан, К.Малевич). Відмова від предметного світу.
Тема 2. Течія 60-90 років (попартизм, земельне, концентуальне мистецтво). Група “Вісьмерка” (Р.Генрі, Д.Слоун). Гіперреалізм – одна з відмін сучасного натуралізму. Туворчість Р.Естес, Ч.Клоуза, Д.Одрі. Намагання впливу різних форм зорового й образотворчого мистецтва (хеппенінгу й перфомане) з метою активізації уваги у створенні образу творчість художника Р.Гутузо. Реалістичне мистецтво США (творчість А.Рефреж’є, У.Уайта).
Розділ XII. Історія українського й російського мистецтва. Тема 1. Мистецтво Київської Русі. Початок древнього руського мистецтва. Культура Трипілля. Православ’яни. Вироби із металу, дерева, кераміки. Роль релігії у середньовіччя. Кам’яна й дерев’яна архітектура. Прийняття християнства та його вплив на зміст творів. Зв’язок з Візантією. Монументальна кам’яна архітектура. Десятична церква, Софіївський Собор, Золоті ворота. Декоративне оформлення (мозаїка, фрески, ікони). Софіївський собор та його оформлення. Фрески Київських монастирів. Художнє оформлення книги (остромирово Євангеліє, Збірник Святослава). Значення спадщини Київської Русі в історії української, російської, білоруської культурі.
Тема 2. Російське мистецтво періоду феодальної роздробленості. Феодальна роздробленість. Формування нових культурних центрів у зв’язку з цим створення нових архітектурних шкіл (Володимиро-Суздальська, Новгородська, Чернігівська, Смоленська). Архітектура. Продовження Київської архітектурної традиції у різних архітектурних школах. Складання загальноруського типу культових будов. Мистецтво Володимиро-Суздальського князівства. Архітектурні пам’ятники 12 ст. Монументальний живопис. Новгородська архітектура, її специфічні особливості. Станковий живопис – провідний вид мистецтва 13 ст. Становлення й розвиток місцевих художніх шкіл. Московська школа архітектури. Перебудова й реставрація Кремля. Розписи заново створених храмів. Складання основ російської й української народності. Загострення боротьби з Золотою ордою за національне звільнення. Градозахисна роль храмів. Архітектура Новгорода та Пскова.
Тема 3. Розквіт московської школи живопису. Стефан Грек і фрески Спаса-Преображення. Творчість М.Рубльова та його коло. Монументальний живопис Москві. Ікони московської школи. Звенигородський чин створення “високого іконостаса”. Книжкова мініатюра. Євангелія Федора Кошки. Євангелія Хитрово. Балканський, Нововізантійський стилі.
Тема 4. Мистецтво централізованої держави. Об’єднання руських земель у єдину незалежну державу. Московський Кремль. Ідейно-політичні, градобудівельні, архітектурні задачі кремлівських зодчих – Успенський собор Аристотеля Фіорованті та його вплив на становлення особливого типу міського собору. Будівництво Соборної прощі. Будівництво подібних споруд у Нижньому Новгороді., Тулі, Коломні та інших містах. Розвиток загально-руського типу культових будов. Творчість Діонісія. Роботи Феодосія з “братією” у Кремлівському соборі. Шатрове зодчество та його еволюція. Пошуки складних архітектурних рішень. “Строгановська” школа. “Годуновські” твори (Прокопій Чирин, Істота Савин і його сини). Розквіт дерев’яної архітектури 17 ст. Розширення кам’яного громадського будівництва та його орієнтація на народне зодчество. Особливості архітектури західної школи України. Будівництво замків у Львові і Олексі. Кам’яно-деревяні будови. Закон “священного п’ятиголов’я”. Наришкінський стиль у архітектурі кінця 17 ст. Живопис Симона Ушакова. “Слово к люботщателям іконного писання”. Станковий живопис (Симон Ушаков, Федір Зубов, Гурій Нікітін).
Тема 5. Мистецтво 18 століття. Задачі мистецтва у культурі 18 століття. Ідея “загальної користі і прагматичні тенденції” у петровському мистецтві. Реформи Петра I. Петербург – місто Нового часу. Підвищення ролі суспільних будов у ансамблі міста. Світський характер церковних будов. Стиль як явище мистецтва Нового часу. Портрет – провідний жанр у мистецтві 18 століття. Команда Канцелярії від будов. Академія наук, пенсіонерство. Іноземні майстри у Росії. Просвітительський реалізм у творчості художників 18 століття (А.Антропов, Ф.Рокотов, Д.Левицький). Дерев’яне зодчество. Архітектурний комплекс Києво-Печерської лаври. “Технічне чудо” Й.Шеделя – колокольня Києво-Печерської лаври. Скульптурні твори І.Равича, С.Шал матова. Майстри російського мистецтва на Україні (Антропов, А.Квасов, І.Мічурін, В.Растреллі). Світська народна картина. Образ козака-бандуриста – втілення непереможної сили народу. Український портрет.
Тема 6. Становлення скульптури як вид мистецтва. Розквіт стилю бароко, його основні особливості. Роль алегорії у петровському мистецтві. Парусна – перехідний етап від ікони до портрета. Три різновиди портрета: камерний, парадний, психологічний. Класицизм – основний стиль другої половини 18 ст. Періодизація та основні принципи класицизму в Росії. Роль Академії художеств у регулюванні художнього життя та вихованні нових кадрів. Російська архітектура II пол. 18 ст. Московська та Петровська школи архітектури. ВБаженов – архітектор раннього класицизму. Класицизм і супутні течії (псевдоготика, шинуазрі, тюркері). Зрілий класицизм М.Козакова. Палладненство у Росії (м. Львів, Дж. Кваренга, Камерон). Архітектура російської садиби. Піднесення національної школи скульптури (Шуб лен, Е.Фольконе). Роль античної спадщини у роботах скульпторів II пол. 18 ст. Академія художеств і історичний живопис. Розквіт портретного жанру (Д.Левицький, В.Боровиковський). Іноземці у Росії (А.Рослен, І.-Б. Ламп, Е.Віже-Леберен). Становлення пейзажного жанру (Ф.Алексєєв, С.Щедрін).
Тема 7. Мистецтво України та Росії першої половини 19 ст. Високий класицизм у архітектурі та його представники (А.Воронікін, К.Россі, В.Стасов). Скульптура (Ф.Щедрін, С.Піменов). Момументальні роботи І.Мартоса. Представники класицистичних творів О.Іванова, О.Єгорова. Романтизм у культурі Росії. Національна своєрідність портретів О.А.Кіпренського; елементи сентименталізму у роботах В.Тропініна. Пейзажі С.Щедріна, М.Воробйова, К.Брюллов. Традиції класицизму та романтизму у творах К.Брюллова. Криза академізму Ф.Бруні. П.Федотов – перший майстер критичного реалізму. Критичний реалізм в російській графіці А.Агіна (“Мертві душі”). Дворцово-садибні комплекси України (“Олександрія”, “Софіївка”, поєднання готичних і азіатських особливостей романтизму у спорудженні парку і палацу графа М.Воронцова В Алупці). Уміле використання природних умов, гармонійне з’єднання з природою. Український пейзаж у картинах В.Штериберга. Т.Г.Шевченко – основоположник критичного реалізму в українському мистецтві. Пошуки життєвої правди (“Катерина”, “Селянська Сім’я”). Акварельні портрети Т.Шевченка – майстерня розкриття характеру людини. Офорти Т.Шевченка – нове явище в українському мистецтві.
Тема 8. Мистецтво другої половини 19 ст. Естетика Чернишевського та її вплив на образотворче мистецтво. Причини занепаду архітектури. Скульптури у цій період. Бунт “14”. Значення діяльності М.Г.Чернишевського. В Стасов і П.Третьяков, їх роль у становленні російського мистецтва. Передвижники. Основні особливості стилю. Ідейний реалізм. Соціальна сатира В.Перова. Портрет у мистецтві передвижників. Провідний жанр І.Крамського. Історичний живопис 60-х років 19 ст. Вплив істориків І.Забєліна, С.Соловйова на розвиток історичної картини. Живописці 60-х років (К.Флавицький, В.Шварц, Г.Семирадський, К.Маковський). Школа Чистякова. Жанровий живопис передвижників (В.Максимов, Г.М’ясоєдов, К.Савицький, В.Маковський). Творчість М.Ге, його біблейсько-євангельські цикли. Формування пейзажного жанру. А.Саврасов, М.Клодт, І.Шишкін – представники реалістичного пейзажу. А.Куїнджі – представник епіко-романтичного пейзажу. І.Левітан – майстер пейзажу настрою. Тісний зв’язок з передовою російською літературою. Творчість І.Рєпіна і В.Сурикова – вершина передвижництва. Звернення до фольклору В.Васнецова. Еклектика і псеворосійський стиль у архітектурі. Найкрупнійші скульптури II половини 19 ст. А.Антокольський, А.Опекушин, М.Мікешин. Реалістичні традиції в українській скульптурі М.Мікешин. Пам’ятник Богдану Хмельницькому у Києві. К.Констанді – майстер побутового жанру. Творчість М.Пимоненка. А.Мурашко – майстер психологічного портрета. В.Орловський, С.Васильковський – оспівувачі української природи.
Тема 9. Мистецтво кінця 19 початку 20 ст. Загальна характеристика періоду. Відкриття нових шляхів художнього пошуку. Абрамцевський гурток. Діяльність С.Мамонова. Декораційне мистецтво. Роботи В.Васнецова, К.Коровіна, Є.Полєнова, М.Врубеля, О.Головіна. Неоросійский стиль. Архітектура рубежу 19 і 20 століть. Зодчество модерна (Ф.Шехтель). Неокласицизм у архітектурі (І.Жолтовський, І.Фомін, О.Щусєв). Скульптура к. 19 – п. 20 ст. Відродження монументальної скульптури (П.Трубецькой, М.Андрєєв). Творчість А.Голубкіної, С.Конєонкова, А.Матвєєва.
Тема 10. К.Коровін – перший представник імпресіонізму у Росії. Імпресіоналізм у творчості І.Грибаря. Організація, світ мистецтва. Мета і задачі цієї організації. Просвітительська роль “Світ мистецтва”. Представники цієї організації. Організація “Союз російських художників”. К.Коровін – перший представник імпресіонізму у Росії. Імпресіонізм у творчості У.Грабаря. Дореволюційна діяльність М.Нестерова, Ф. Малявіна, А.Васнецова. М.Врубель – представник російського модерну. Організації “Голуба троянда”, “Бубновий валет”, “Ослиний хвіст”. Задачі і представники цих організацій. Мистецтво у роки революції 1905-1907 р.р. Реалістичні тенденції у творчості передових українських художників (І.Труш, О.Курилас). Розвиток українського театрально-декоративного мистецтва (декорації В.Кричевського, М.Бурачико).
Тема 11. Мистецтво 20-60 років 20 ст. Творчість А.Дейнеки, М.Грекова, А.Рилова. Післяреволюційна творчість К.Петрова-Водкіна. Національні традиції у творчості М.Сар’яна. Образи “Русі уходящей” в творчості П.Корина. Український революційний плакат (Хвостенко-Хвостов, О.Петрицький, О.Маренков). Творчість М.Самокиша і В.Касіяна. Батальний і жанровий живопис у роки Великої Вітчизняної війни (А.Дейнеки, Б.Неменського, С.Герасимова). Тема таких випробувань радянського народу у роки війни у творчості художників України (Г.Яблонська, Н.Глущенко).
Тема 12. Мистецтво України й Росії на сучасному етапі. Перелік художників, працюючих з 60-80 років. С.Чуйков, Є.Мойсеєнко, В.Попков, В.Цигаль, А.Кибальников, М.Божій, Н.Глущенко, В.Задорожний, С.Одайник, К.Трохименко, М.Дерегус. У галузі книжкової графіки: С.Адамович, А.Базилевич, А.Данченко, І.Селіванов. У галузі станкової гравюри – А.Фищенко, В.Кушкіна. Монументальна скульптура України. Фонди музеїв України (Західна і Східна Україна).
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
10. Чубова А.П. Фидий. Л., 1969. 11. Чубова А.П., Иванова А.Н. Античная живопись. М., 1967. 12. Античность. Средние века. Новое время. Проблемы искусства. М., 1979. 13. Всеобщая история архитектуры. М., 1969, т.3. 14. Всеобщая история искусств. М., 1963, т.3. 15. Искусство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия. М., 1962-1981, т. 1-5. 16. Малая история искусств. М., 1973. 17. Соколов Г.И. Искусство Древнего Рима. М., 1975. 18. Античность. Средние века. Новое время. Проблемы искусства. М., 1979. 19. Мерижанов В.Б. Первобытное и традиционное искусство. Л., 1973. 20. Матье М.Е. Искусство Древнего Египта. М., 1970. 21. Мистецтво держав Двуріччя – Шумеру, Аккадуй Вавілону. 22. Флиттпер Н.Д. Культура и искусство Двуречья и соседних стран. Л.-М., 1958. 23. На ріках вавілонських. З найдавніших літератури Шумеру, Вавілону, Палестини. К., 1991. 24. Византия. Южные славяне и Древняя Русь. Западная Европа. Искусство и культура. М., 1973. 25. Дворжан. Очерки по искусству средних веков. М., 1934. 26. Лазарев В.Н. Византийское искусство. М., 1987. 27. Бычков В.В. Малая история византийской эстетики. К., 1991. 28. Богословие в культуре Средневековья. К., 1992. 29. Классическое искусство Запада. М., 1973. 30. Алпатов М.В. Художественные проблемы итальянского Возрождения. М., 1976. 31. Ренессанс. Барокко. Классицизм. Проблема стилей в западноевропейском искусстве XV-XVIII веков. М., 1968. 32. Портрет в европейском искусстве XVII века. М.-Л., 1937. 33. Лазарев В.Н. Старые европейские мастера. М.. 1974. 34. Ротенберг Е.И. Западноевропейское искусство XVII века /серия «Памятники мирового искусства/ М., 1971. 35. Брунов Н.И. Рим. Архитектура эпохи барокко. М., 1937. 36. Раздольская В.И. Рубенс. Л., 1978. 37. Вольская В.Н. Франс Гальс. М.-Л., 1937. 38. Доброклонский М.В. Рембрант. Д., 1926. 39. Сененко М.С. Франс Хальс. М., 1965. 40. Щербачева М.И. Натюрморт в голландской живописи. Л., 1945. 41. Малицкая К.М. Испанская живопись XV I-XVII веков. М., 1997. 42. Контерева Т., Быков В. Искусство Франции XVII века. М., 1969. 43. Анчинская Н.В. Фрагонар. М., 1982. 44. Вольская В.Н. Антуан Ватто. М., 1933. 45. Герман М.Ю. Уильям Хогарт. М., 1946. 46. Кроль А.Е. Английские портреты XVIII века. Л., 1939. 47. Револд Дж. История импрессионизма. Л.-М., 1959. 48. Револд Дж. Постимпрессионизм. Л.-М., 1962. 49. Вентури Л. Художники нового времени. М., 1956. 50. Модернизм. Анализ и критика основных направлений. М., 1980.\ -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|